Пропонують
коротко оглянути перебіг подій, за
останній тиждень. Можливо я буду не
зовсім вичерпним, але і не ставлю такої
мети. Так це побачив я.
21 листопада.
КабМін приймає рішення про припинення
підготовки до підписання Угоди. Вже за
кілька годин з подачі журналістів на
Майдані Незалежності збирається близько
1,5 тис людей, що виступають за підписання
Угоди, дехто з них залишається до ранку.
На Майдані з'являється перша
звукопідсилювальна техніка. Мітингувальники
обіцяють стояти до 29 листопада, дня коли
повинна була бути підписана Угода.
22 листопада. В
ранкових новинах уся країна дізналась
про ЄвроМайдан, хоча зранку на майдані
було не більше 100 людей, вже до вечора
ця кількість сягала 2-3 тисяч. На ніч,
залишається значно більше людей. Підпише,
не підпише, чому не підпише, чого хоче
Європа? Питань надзвичайно багато,
відповідей мало. Але є дуже сильне
відчуття, що на Майдані відбувається
якийсь дуже важливий процес. В цей же
день на майдані ставлять перші намети.
Спецпідрозділ МВС їх одразу зносить,
але нікого не затримують. Так само
міліція реагує на усі спроби розмістити
на майдані, якісь “архітектурні форми”,
абсурдно, але це не стосується, “Йолки
і доміков”, які поступово ставляться
з ранку. Серед багатьох вже тоді з'явилось
тверде переконання, що Майдан розганяти
на будуть, але спробують тримати під
контролем
23 листопад
(субота). Все більше і більше людей.
Кияни, починають нести їжу на Майдан.
Триває повномасштабна підготовка до
великого протесту в неділю в якому вже
візьмуть участь і опозиціонери. Ще на
початку тижня усі скептично оцінювали
можливу масштабність акції. В суботу
вже ніхто не сумнівається в тому, що
людей буде багато. По попереднім прогнозам
більше 50 тис. вийде на протест.
24 листопада.
Зранку на Майдані є декілька тисяч
людей. О півдні інша група мітингувальників
збираються в парку Шевченка і по
однойменному бульвару, а далі Хрещатиком
йдуит повз Майдан на Європейську площу.
Ця акція організовується політичною
опозицією. На Європейській площі вже
змонтована сцена. За різними підрахунками,
за день через майдани проййшло від 150
тис до 200 тис чоловік. Протягом дня
декілька зіткнень учасників акції і
правоохоронців, скоріше через погану
комунікацію між ними та агресивну
поведінку перших. Похід до КабМІну.
Утворення двох майданів “Політичного”
на Європейській площі та “Громадського”
на Майдані Незалежності. Спроба об'єднати
ЄвроМайдани, що натикається на супровід
Громадського ЄроМайдану. Вже до вечора
не лишається і 10 тис. Хтось говорить, що
це мітинг “вихідного дня”, хтось списує
на те, що відверта політична агітація
партійців злякала людей. Протягом ночі
здається, що цим все і закінчиться. Та
як усе буде покаже важкий вже робочий
понеділок.
25 листопада.
Понеділок показав, що боятись нічого,
ЄвроМайдани залишаються. Протягом дня
в обох вирує життя, в обох працюють
сцени. Тільки на Європейській, на відміну
від Майдану ще з вечора стоять намети.
Які навіть не дивлячись на прихід
судового виконавця не знесли. У вечорі
на ЄвроМайданах тривають концерти, на
кожному по декілька тисяч людей. Вже
декілька днів по усій Україні проходять
аналогічні мітинги, до нашої країни
приєднуються інші проводячи акції в
підтримку, які організовують діаспоряни
і заробітчани, по усьому світу. Майдан
дає нову надію, але на зрозуміло на що.
26 листопада. До
акції на Майдані Незалежності приєднались
студенти Могилянки, як
і оголосили
страйк, вони ж закликають приєднуватись
до них і решту студентів Києва і України.
Інша важлива подія дня у вечорі ЄвроМайдан
з Європейської об'єднався з Громадським
майданом, виконав умови і звернув
партійні прапори “Політичний майдан”
згортається. Люди йдуть на Майдан
Незалежності. Вже на наступний день,
багато людей почне говорити, що опозиція
злила свій майдан, переклавши
відповідальність за можливу поразку
на громадськість і економлячи гроші
відправились у Вільнюс. В. Янукович дає
інтерв'ю п'ятьом журналістам, провідних
каналів. МЧС поставили намет для обігріву
учасників на Майдані.
27 листопада. В
Києві лишився один Майдан, життя на
якому поступово стає більш організованим.
Люди несуть їжу, різні підприємства і
організації надають допомогу. З усієї
України їдуть на майдан. Протягом дня
на майдані не менше 5 тис людей, у вечорі
більше. З'являється інтерв'ю з Гарантом.
Він відверто говорить: ми не відмовляємось
від євроінтеграції, а відтерміновуємо
її, через економічні складнощі і невигідні
умови Угоди. Та аплодує ЄвроМайдану,
даючи зрозуміти, що йому він на руку.
28 листопада.
Перший день роботи саміту у Вільнюсі.
Протягом цього дня Молдова і Грузія
підписали Угоди. Україна може це робити
завтра. Вже мало хто вірить в те, що це
здійсниться. Що дивує, Європеці ще
припускають таку можливість. Напевно
не малою мірою і через акції в підтримку
цього по усьому світу, лідери європейських
держав говорять про готовність підписання
Угоди з Україною, навіть не дивлячись
на невиконання усіх вимог по підготовці
з боку України, які ще тиждень тому були
обов'язковими.
29 листопада
02:00. Сьогодні у Вільнюсі угода може бути
підписана або ні. Але Майдан таким який
він був протягом останнього тижня
закінчиться точно.
PS
Особисто у мене
є купа запитань без відповіді: чому
Європа так хоче бачити у себе Україну,
чому саме зараз, а не 5 років тому, коли
економіка України була в значно кращій
формі? Це “геополітика”, страх перед
Росією, війна сходу з заходом чи щось
на зразок “сланцевого газу”, який можна
забрати з України за дарма зістрибнувши
з Російської труби? А для надійності за
допомогою угди варто навести спокій і
лад в корумпованій і країні. Чому Гарант
так різко відмовився від Угоди: Росія
злякала, це такий був завчасний план,
олігархи притиснули, знайшов де Європейці
його розвели...
Триває велика
гра, в якій ЄвроМайдан був лише маленькою
фігурою, але кожен учасник його вже є
великою людиною!
Немає коментарів:
Дописати коментар