Забий на гру під назвою "Україна"

А я не хочу брати участь в грі під назвою "Україна"

Я думаю, що перше питання, у людини почувши це буде так: “що значить не хочеш?”

А як на мене ключове питання було б: “що значить гра?”

Так саме гра. Гра під назвою Україна, Російська Федерація, Сполучені Штати Америки, Євросоюз, міжнародна політика, ООН, НАТО... 

Переконаний, що все це ігри, в які грають дорослі люди, усі дорослі люди грають в ці ігри, крім того усі так вірять в серйозність цих ігор, що навіть думають по ті, іноді абсурдність ігорі, навіть не намагаються ставити правила гри під сумніви. А саме через те, що створюються якісь там правила, через те, що хтось їх порушує, змінює... саме через це, вірніше, засобами цього вирішуються долі мільйонів, а іноді і мільярдів людей.

Напевно все це звучить не дуже переконливо.

Візьмемо до прикладу Україну, що це - об’єднання людей, на певній території, з законами (правилами), і владою, податками і грошовою одиницею... Чим це відрізняється, наприклад, від громадської організації, лише наявністю території і все... Громадська організація теж є об’єднанням людей, що мають спільні правила, керівництво (яке-не-яке, але мають), членські внески (чи не податки?) навіть майно може бути.

А чому з'явилась ця наявність території?

Бо людям легше жити з розуміючи, що його власну територію буде хтось охороняти і він готовий за це платити. А решта землі, яка безпосередньо не перебуває у чийсь конкретній власності, є спільною і розпоряджається нею Громадська організація (далі ГО) під назвою Україна, яка створена для координації зусиль нас усіх, усіх людей, що об’єднались для її створення, а об’єднались (об'єднуємось) через те, що між нами (більшістю з нас) є, щось спільне або ми в це віримо, наприклад в спільну “владу, яка нами керує” чи спільну територія проживання...

А ще влада, для кращої “координації спільних зусиль” та контрою, над усім, що відбуваєтеся (зверніть увагу, з’являється “контроль”, я думаю він завжди з’являється там де з’являється влада, хоча ніхто особливо не просив про нього), створена грошова одиниця. Пам'ятаєте, кожен монарх друкує свої гроші, так він отримує контроль над процесом обміну. Це ніби зручно, єдиний еквівалент і т.д. Але золото являлось єдиним еквівалентом і до того, як з’явились монети, без портрета монарха за допомогою механізмів ринку встановлювалась ціна єдиного еквіваленту: шкірки різні, сіль, метали... в різні часи в різних місцях вони були різні. А сьогодні за допомогою сучасних медіа, процеси встановлення ціни на єдиний еквівалент, стає реальним по всьому світу, без втручання Національних банків.

Таким чином стає очевидно, що і грошова система і територія це усього лише наслідки правил, на які ми погоджуємось. А це означає, що будь-яка держава мало чим відрізняється від будь-якої ГО.

Тепер ближче до гри. Чим ГО відрізняється від групи людей, що грають у футбол? А нічим, крім тривалості. І одні і інші зібрались для досягнення цілі, одні для отримання задоволення (задоволення інтересу) від гри, а інші для для задоволення будь-якого іншого інтересу.

От і висновок, якщо між Державою і ГО не велика різниця (або ніякої), а між ГО і грою в футбол так само, як і в першому випадку, що це означає?

ЩО ДЕРЖАВА ЦЕ МАШТАБНА ГРА.

Такий мій висновок і мені він здається дуже логічним.

Тепер про мою відмову гратися.

Спостерігаючи за “Грою Україна”, я бачу, що в ній стільки офіційних правил, які в основному не направленні на досягнення мети гри, як на мене це комфортне життя, розвиток і співіснування громадян-учасників гри. А крім офіційних правил, є ще купа неофіційних: корупція, кумівство, бандитизм... Що мені не бачиться можливим і головне доцільним грати в цю гру.

Отже висновок: або змінювати правила (офіційні і не офіційні) і віддати своє життя на досягнення цієї мети. Або почати грати в свою гру і запропонувати іншим приєднатись до неї.

Я обираю другий варіант. Так я не можу відмовитись повністю від життя в державі, бо деякі правила є життєво необхідними для складного механізму гри, а значить він захищаєтеся, це податки, але я вже зараз намагаюсь платити податків як можна менше. Цікаво але решта людей робить теж саме і, що ще цікавіше по тим самим причинам, що і я. Люди не платять податки бо вони не розуміють що з ними роблять, куди вони діваються, немає відчуття купівля послуги “Держава”, а значить є відчуття крадіжки, а кому подобається коли в нього крадуть? А кому подобається крадіжка, яка є законною і супротив їй є порушенням закону. Нагадує “ей пацанчік, дєнгі єсть, а єсли найду?”

Які кроки я бачу: бойкот держави, перехід на автономне існування, альтернатив джерела енергії, власні мережі постачання води, альтернативні способи самоорганізації, як розвинена форма яких - Місцеве самоврядування, але до цього ще дорости треба. Цим формам надавати тільки обмежені повноваження, тільки те, що є необхідним для співіснування, ніякої зрівнялівки під назвою соціальна орієнтованість, працюєш, створюєш необхідний продукт чи послугу - отримуєш можливість мати інші блага (загальний еквівалент, засіб накопичення), не можеш придумати підприємницьку діяльність - йдеш в найми, не можеш в наймах бути - їдеш в село працювати на землі на самозабезпечення, тільки так можна врятуватись від корупції і різних там “неформальних правил”. Соціальну допомогу, люди самі організують, в формі Благодійних фондів, пожертвувань...

Я думаю, що головними цінностями такого суспільства, на рівні зі свободою і загальною початковою рівністю, повинні стати культура і освіта і це одна з тих функцій які повинні бути покладені на, органи самоорганізації, але впевнений, що все це і так повинно виникнути і виникне, коли зникнуть патерналістичні настрої і з’явиться відповідальність за себе і за майбутнє своїх дітей.

Це мої думки. Я не кажу, що вони вірні, але мені здається, що щось в них таки є.