пʼятниця, 29 листопада 2013 р.

Майдан. Як це було



На момент, коли я пишу це, остаточно не відомо чи підпише Україна Угоду чи ні. Як на мене вірогідність позитивного результату мала. Але ясно, що ЄвроМайдан повинен сьогодні скінчитись. Вже у вечорі він втратить будь-яку мету, ми або будемо святкувати, або вимагати буде просто нічого, бо мить коли треба було скзати “так” буде позаду. Разом з тим ЄвроМайдан переміг вже, в Європі вже побачили, що навіть якщо влада України, чогось (не) робить, це не означає, що так дума народ України. А люди ще раз відчули, що влада це вони. Було б важливо, щоб вони не забули це протягом наступних 2-х років, а це в великій мірі залежатиме від того, як завтра закінчиться майдан і чим ми усі займемося далі.
Пропонують коротко оглянути перебіг подій, за останній тиждень. Можливо я буду не зовсім вичерпним, але і не ставлю такої мети. Так це побачив я.

субота, 2 листопада 2013 р.

Маєш мрію. Просто візьми і здійсни її

«Ми часто робимо мрією усього життя те, що можемо реалізувати вже до кінця тижня».

Найперший автобус зі станції відходив о 13:00. Вже через 15 хвилин він проїжджав повз села і поля. З квитком до кінцевої, вже в дорозі намагаюсь розібратись, що воно за Чапаївка. Телефон погано ловить мережу, тому тільки Козельщині розумію, що Чапаєвка не потішить різноманіттям туристичних об’єктів. З вікон відкривається вид на величний собор, що височіє над селищем, а і справді, чому їхати до кінцевої, якщо і в Козельщині можна знайти щось цікаве.